Feedback RSS Ми на Facebook
       
 
 
   

ПОШУК

Режим роботи дзвінків

№ уроку Розклад дзвінків Перерва
1 8.30-9.15 10 хв
2 9.25-10.10 15 хв.
3 10.25-11.10 15 хв.
4 11.25-12.10 10 хв.
5 12.20-13.05 20 хв.
6 13.25-14.10 10 хв.
7 14.20-15.05 5 хв.
8 15.10-15.55 5 хв.
9 16.00-16.45

Освіта в Україні

 

Опитування користувачів

Чи подобається Вам сайт гімназії?

Дуже подобається
Так, але є недоліки
Посередньо
Не подобається

   

Календар

«    Липень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів

»
2.04.2014, 15:03Переглядів: 1034
   Як добре, що у нашому колективі існують традиції, і одна з них – мандрівки Україною.
   На весняних канікулах працівники гімназії вирушили до Канева – вшанувати пам'ять Т.Г.Шевченка. Під натхненну розповідь екскурсовода про життя поета, місця, де він бував у Києві, Борисполі, про творчість митця ми не помітили, як під’їхали до підніжжя Чернечої гори. 
   Піднявшись сходинками, ми поклали корзину квітів до пам’ятника Великому Кобзарю, потім нас запросили до музею. Дехто з нас бував у Каневі ще школярем, сюди ми привозили класи на екскурсії, але Алла Юхимович, екскурсовод музею, автор книги «Родовід Тараса Шевченка в його нащадках» розкрила нам образ геніального митця, великого поета з такою любов’ю, що іноді перехоплювало подих від її розповіді.
   Експозиція відповідає виклику часу і заявляє про власну особливу позицію в соціокультурному середовищі.
   Основою організації експозиційного простору є концепт «Муза, Доля, Слава», який сам Т.Шевченко сформулював в поетичному ліричному триптиху «Доля, Муза, Слава» написаному 1858 року в Нижньому Новгороді.
   Так названо і три експозиційні розділи, що розташовані на першому і другому поверхах музею.
   З перших кроків ми зустрілися з автопортретами Тараса  Шевченка різних років його життя — 1843, 1845, 1847, 1858, 1860.
   Експозиційний розділ «Муза» розповідає про світ Т.Шевченка-художника, а також представляє естампи його сучасників. Муза — це образи і настрої, які надихали митців.
   Найбільшою цінністю музейної колекції є оригінали офортів Т.Шевченка із серії «Живописная Украина» (1844).
Унікальний дарунок — оригінал Шевченкового офорта «Приятелі» —  зробили музею Микола, Ганна, Богдан Біляшівські з Києва 1995 року.
Про дитинство, формування світогляду Тараса Шевченка, про його творчий шлях, оточення, надії, сподівання і розчарування можна дізнатися у експозиційному розділі «Доля» (1814 — 1861).
   Серед представлених експонатів  є родинні реліквії Шевченків, подаровані 22 травня 2009 р. Оленою та Любов’ю Майбородами (м. Київ), родичами Тараса Шевченка по його старшій сестрі Катерині (в заміжжі Красицька). 
   День звільнення Т.Шевченка із кріпацтва був найщасливішим у його житті.
   Навчання у Петербурзькій Академії мистецтв під керівництвом К.Брюллова, упевнило його у відчутті власного покликання і призначення. 
Розлука з батьківщиною породила поетичний талант – в С-Петербурзі було надруковано 1840 року українською мовою «Кобзар».
   1847 — 1857 рр. – арешт і заслання Т.Шевченка в казахські степи солдатом із забороною писати і малювати були найтрагічнішим періодом життя. Та попри все його творчість набула нового філософського виміру.
   Повернення Т.Шевченка із заслання стало тріумфом для українських сил, а його постать набуває великого значення серед різних суспільних верств. Водночас сам Т.Шевченко усамітнюється і вдосконалює техніку офорта і у подальшому саме за свої естампи отримає звання академіка гравюри. 
   У музеї демонструються прижиттєві видання творів Т.Шевченка, надруковані у Петербурзі 1860 — 1861 рр.
   Меморіальний зал розповідає про смерть і похорон Т.Шевченка в Петербурзі, про перевезення домовини з тілом Т.Шевченка з Петербурга в Україну і поховання в Каневі, про впорядкування Шевченкової могили у 60-80 роках ХІХ ст., про відвідини могили видатними митцями і про відзначення ювілейних Шевченківських дат.Центральне місце займає посмертна маска Т.Шевченка роботи П.К. Клодта.
   Окрема вітрина присвячена колишній нареченій Т.Шевченка Ликері Полусмак (в заміжжі Яковлєва) (1840 — 1917). Тут же подано нею вишитий рушник.
Експозиційний розділ «Слава» (2-а половина ХІХ ст. — початок ХХІ ст.) розповідає про становлення і розвиток  Шевченківського меморіалу у різний історичний час.
   Експозиційний розділ «Слава» зосереджений на створенні певної атмосфери бачення образу Тараса Шевченка, Тарасової гори, історії України художниками різних поколінь та історичного часу (ХХ ст. — перша декада ХХІ ст.).
   В експозиції музею помітне місце займають дві шафи: із рідкісними і найбільш значимими виданнями Шевченкових поетичних творів та з творами Тараса Шевченка мовами народів світу.
   Ось така незабутня подорож. А ми, повертаючись додому, обирали вже новий маршрут.

Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів
Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів
Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів
Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів
Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів
  Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів 
Подорож колективу гімназії ДІАЛОГ до м. Канів


Перегляньте також:


 

Hosting Ukraine
Всі навчальні заклади України