|
|
| № уроку | Розклад дзвінків | Перерва |
| 1 | 8.30-9.15 | 10 хв |
| 2 | 9.25-10.10 | 10 хв. |
| 3 | 10.20-11.05 | 10 хв. |
| 4 | 11.15-12.00 | 20 хв. |
| 5 | 12.20-13.05 | 20 хв. |
| 6 | 13.25-14.10 | 10 хв. |
| 7 | 14.20-15.05 | 5 хв. |
| 8 | 15.10-15.55 | 5 хв. |
| 9 | 16.00-16.45 |
Традиційно, в День пам'яті жертв голодомору перші особи держави відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодомору в Україні.До 2008 року церемонія відбувалася перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі, однак, після відкриття Національного меморіалу пам'яті жертв голодомору в Україні, церемонію було перенесено саме туди.
О 16:00 оголошується Загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. Кожна людина може взяти участь в акції, запаливши свічку в своєму вікні.
25.11.11 в гімназії «Діалог» відбувся захід, присвячений пам’яті жертвам голодомору. Учні 11-Б класу запросили на цей захід завучів, учителів, та учнів 8-11 класів. Старшокласники виклали своє бачення цієї події. Ними був підготовлений сценарій, що вміщував в собі вірш Ольги Тарасової
«Зупинися, вода, не течи.
Зупиніться, вітри, на хвилину.
Зупинися, Земля. Закричи
Про біду, що була в Україні.
Розкажи про скорботні жнива,
Про голодні, знесилені очі.
Знову пам'ять людська ожива
Про ті дні, перетворені в ночі.
Закричи, Україно, чимдуж
Про велике вселюдськеє горе,
Як мільйони скалічених душ
Стали жертвами голодомору.
Запалають свічки у вікні
Теплим вогником з кожної хати.
Пам'ятаймо жахливі ті дні!
Нам не можна про це забувати!»
Вірш який читали учні не залишив байдужим нікого в залі. Адже він є прямими доказом злочинів тоталітарної системи, сталінського режиму проти українського народу. В центрі сцени стояв стіл, застелений вишитим рушником, на якому лежав хліб та горіла свічка. Також яскравою частиною виступу було запалення свічки учнями. Після сказаних слів на інтерактивній дошці показували кліп Оксани Білозір «Свіча». Учні також співали цю пісню і це ще більше підсилювало усвідомлення цієї страшної трагедії.
Гріх забувати своїх предків, гріх закривати очі на болючу правду. Ніколи в серцях українців не затягнеться ця рана втрати. Ніколи світ не перестане говорити про це жахливе знущання над народом. Ми запалюємо свічки та поминаємо усіх.