День пам'яті і примирення 2015

Цьогорічне святкування Всесвітнього Дня пам’яті і примирення закарбувалось у свідомості учнів, вчителів, адміністрації та гостей гімназії на довгі роки.

По-перше,  вся Україна та її народ прийняла нові європейські традиції відзначення цієї дати. По-друге, у цей день школа приймала не ветеранів тієї страшної війни 1939-1945 років, яка й досі є жахливим сном для її учасників, а молодих хлопців, які теж вже заслужили звання ветеранів, що не з чуток  знають, крізь яке пекло пройшли наші мужні діди й прадіди. Вони знають ціну миру, вони знають ціну часу, вони знають ціну людському життю.

Шепелєв Дмитро та Горлач Денис – так звати випускників нашої гімназії, які ще кілька років тому сиділи у цих кабінетах, за цими партами, уважно, а іноді навіть і неуважно слухали лекції й слушні поради вчителів та жили звичайним шкільним життям будь-якого підлітка. Надалі ж їхня доля вкрай змінилася. Одного друга мобілізували, інший пішов слідом за ним. І ось вони стоять перед нами, у камуфляжі, із посмішкою на обличчі, за якою ховається невимовний жаль матерів. На грудях –  відзнаки, за спиною –  безліч цікавих історій, а в кишені – бойовий прапор. Жовто-бакитне полотно по всій площі розписано патріотичними фразами наших сучасних героїв-титанів, на яких тримається Україна-ненька. Тепер стяг прикрашатиме кабінет історії, нагадуючи учням ціну кожної  хвилини мирного життя. По завершенню зустрічі у повітрі залишилась затяжна тиша. Вона була щира й справжня, не награна. Це була тиша на честь наших відважних захисників усіх епох. Це була найкраща дяка, яку можна лише уявити.